ДЮШОР з ВС м.Київ, Оболонь. Куди поділось 150 дитячих суден лодок? Кому ремонтують авто на територіхї дитячо-юнацької спортивної школи?

Ви не перемогли у перегонах, якщо перемагаючи у перегонах, ви втратили повагу своїх спортивних супротивників.

        На сьогоднішній день особливо привабливими  є  землі поруч з  водними об’єктами.
Перш за все, потрібно бути обізнаним, щодо виділення  можливих розмірів прибережних захисних смуг.
Є Водний кодекс України (ВКУ) і Земельний кодекс України (ЗКУ). З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності,
а також з метою захисту споруд від підтоплень під час паводків, забезпечення доступності прибережних територій для усіх без вийнятку громадян вздовж річок, морів
і навколо озер, водосховищ та інших водойм виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги (ст. 88 ВКУ, ст. 60 ЗКУ).
Відповідно до ст.60 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок, навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а такожставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно з пунктом 4 статті 59 Земельного кодексу України «Право на землі водного фонду», прибережні захисні смуги є власністю народу України і не можуть передаватись
у володіння фізичним чи юридичним особам. В той же час, у документі сказано, що «громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого
самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів,
озера, водосховища, інші водойми, болота та острови».

Маючи прогалини у законодавстві, Україна потерпає від незаконної забудови берегів річок і озер.


Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Тому, наприклад, при великій крутизні схилів, ПЗС Дніпра
може сягати 200 м у ширину. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу
води (берегової лінії). Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється (див. ст. 89 ВКУ і ст. 61 ЗКУ):

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Як бачимо, користь «ПЗСок» складно переоцінити. Саме завдяки їм ми маємо змогу прогулюватися після роботи набережними, вдихати свіже повітря, насолоджуватися краєвидами і
відвідувати пляжі. Виключно завдяки їм береги водойм не «поросли кам’яними джунглями» та не забудовані підприємствами, які б нещадно забруднювали воду та просто знищували водойми,
наявністю ПЗСок створюються умови для захисту іхтіофауни від негативного впливу діяльності людини. Якби не ПЗС, автомийки можна було б влаштовувати на берегах озер, а сміттєзвалища
впритул до берегової лінії були б цілком санкціонованими. Також у ПЗС, як у місці, потенційно небезпечному з точки зору підтоплення, не дозволяється зводити житлові будинки, оскільки
вони можуть постраждати під час повеней.

«Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.»

Частина 6 ст. 88 Водного кодексу України записана так:

«У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.»
Зрозуміло, що проектний інститут повинен дуже і дуже серйозно обґрунтувати таку пропозицію з точки зору рельєфу, існуючої забудови (сельбищних територій), вулично-шляхової мережі і т. д.

Наприклад, за законом ширина ПЗС має бути 100 м (50 м з урахуванням площі дзеркала водойми + 50 м з урахуванням крутизни схилів > 3°). Але, за радянських часів в 25 метрах від урізу води проклали автомобільну дорогу, а в 85 метрах – звели житлові будинки.

Коли були прийняті ВКУ і ЗКУ, інститут, який на їх виконання проектував ПЗС, запропонував, що вона має бути 25 метрів у ширину – враховуючи прокладену дорогу та зведені будівлі. У свою чергу, місцева рада та її виконавчий орган (у т. ч. підрозділ, якй здійснює
утримання прибережних земель) розглядають та затверджують такі пропозиції.

Тут варто згадати, що згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це, зокрема, означає, що зведені раніше будівлі, які потрапили до нововстановлених ПЗС, не підлягають обов’язковому знесенню.
 Частиною четвертою статті 84 ЗК України визначено, що землі водного фонду взагалі не можуть передаватись в приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

index1

Випадки передачі земель водного фонду в приватну власність, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин), зокрема громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади
або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння,
рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних
робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) землі під водними об’єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки)
і каналами; іншими водними об’єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер,
водосховищ та інших водойм, – не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

 Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і
засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних захисних смуг визначається статтями 60 – 62 ЗК України та статтями 1, 88 – 90 ВК України.

Так, згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

(!!!) Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування
літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об’єкти, що знаходяться в прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому
не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають установленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
 Крім того, за положеннями частини четвертої статті 88 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.58 ЗК України та п.2 ст.4 ВК України до земель водного фонду відносяться, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності,
ніж на решті території водоохоронної зони (ст.ст.1, 88, 90 ВК України, ст.ст.60, 62 ЗК України).

images

Частинами 1, 3 ст.60 ЗК України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні
захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток
і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної
землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних
ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон з урахуванням існуючих конкретних  умов забудови на час
встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, у тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 – 54 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об’єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється
окремий порядок надання та використання.

Отже, прибережна захисна смуга – це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено особливий режим.

(!!!) Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри визначені законом.

ВИСНОВОК: Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно керуватися нормативними розмірами прибережних захисних смуг, встановленими статтею 88 ВК України, та орієнтовними розмірами і межами водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон.

В наш час живими носіями етики і моралі, яка довгі часи панувала під вітрилами, мають бути ті, хто обрав за свою улюблену справу вітрильництво у будь якій з його сучасних форм. Тому, людина, яка поповнила собою багатомільйонне світове братство моряків-вітрильників, має дотримуватися певних морально-етичних принципів і норм, додержання яких вважається почесним обов'язком кожного з Нас, спортсменів-вітрильників. Так необхідно як вода та повітря Україні в умовах сучасногостановлення. Порушення норм і принципів Етичного Кодексу вітрильника може бути розцінене, як порушення правила 69, за яким вимагається "не скоювати брутальних порушень правил, загальновизнаних норм етичної поведінки і порядності, не вчиняти дій, які призводять до знеславлення спорту.

 

Comments:

Поделись с друзьями!

Мы в Facebook

Контакты

ТОВ "Солнечный Круг Знаний"

г. Киев улица Приречная , 11 оф. 1 м . Минская м. Героев Днепра

+38 044 23 23 202  +38 067 467 23 64 

+38 093 883 58 98

E-mail: info@skz.kiev.ua